вторник, 29 января 2013 г.


Щодо змін у регулюванні платіжних систем


Ниже рассмотрены основные изменения, которые были внесены 18.09.2012 в закон Украины "О платежных системах и переводе средств"

Далее - языком оригинала (украинский)


18.09.2012 року Верховною радою України прийнято закон № 5284 щодо внесення змін до законодавства з приводу функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків (зміни до закону України «Про платіжні системи та переказ коштів»).
Вказаний закон, як зазначається у пояснювальній записці авторів, спрямований на посилення, захист платіжних систем українського походження та визначення правил регулювання діяльності платіжних систем (в тому числі міжнародних) на території України. Окремо метою вказано захист прав та інтересів користувачів послуг платіжних систем.
Однак необхідно більш детально звернути увагу на норми, що їх затверджено на рівні закону за сприянням Національного банку (адже саме НБУ є ініціатором законопроекту № 10656 – Закону № 5284).

Платежные системы в Украине


Перш за все зміни торкнуться банків та інших учасників платіжних систем. Учасником платіжної системи визнається юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.
Запроваджується Реєстр платіжних систем, який веде НБУ. Всі учасники та оператори платіжних систем можуть здійснювати діяльність в Україні тільки після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру. При цьому, у платіжної системи маю бути розроблені правила, які узгоджуються з НБУ. Для міжнародних платіжних систем узгоджуються умови та порядок діяльності такої системи в Україні.
По-друге, Законом прямо передбачається можливість створення НБУ власних систем електронних платежів. При цьому, Національний банк самостійно визначає правила та порядок діяльності таких систем. НБУ виступає платіжною організацією та розрахунковим банком у такій системі електронних платежів. Для здійснення розрахунків учасники такої системи мають відкривати рахунки в НБУ.
Додатково, у законопроекті міститься істотна кількість норм, які не визначають чітке правове регулювання, а надають Національному банку повноваження встановлювати ті чи інші правила діяльності платіжних систем самостійно.
Таким чином, у НБУ істотно розширюється можливість впливу на платіжні системи (аж до припинення діяльності шляхом неузгодження правил платіжної системи) та одночасно можливість самостійно створювати та визначати межі діяльності власної системи електронних платежів.
В разі відсутності з боку НБУ зловживання можливістю впливу, такі зміни надають додатковий захист та підтримку платіжним системам, що походять з України. На необхідність чіткої регламентації компетенції НБУ наголошує і Український Кредитно-Банківський Союз, вказуючи на необхідність її визначення у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів».

Певні зміни спрямовані на захист користувачів електронних платіжних засобів (платіжна картка, тощо). Користувачами можуть бути юридичні або фізичні особи. Банк перед укладанням договору щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу зобов’язаний ознайомити користувача з умовами договору, тарифами, правилами користування платіжних засобом. Інформація має бути викладена в доступній формі та надана користувачу на його вимогу у письмовій або електронній формі.
В разі внесення банком змін до тарифів або правил користування електронним платіжним засобом, банк має направити користувачу не менш ніж за 30 днів персоніфіковане повідомлення про такі зміни та повідомити про можливість розірвати договір в разі неприйняття таких змін, без додаткових штрафних санкцій.
При ініціюванні операції через банківський автомат, користувача має бути повідомлено про розмір комісії за операцію та надано можливість припинити вже розпочату платіжну операцію.
Окремо слід звернути увагу на визначення та правила обігу електронних грошей. Випуск електронних грошей має погоджуватись з НБУ, а порядок їх обігу визначається нормативно-правовими актами Національного банку. Слід визнати, що сфера електронних грошей останнім часом бурхливо розвивається і бажання врегулювати цю діяльність є цілком зрозумілим. Однак викликає занепокоєння можливість істотного обмеження НБУ цієї сфери, що призведе до відставання України у запровадження новітніх електронних систем і обмеженню українських споживачів у можливості розрахуватись сучасними зручними способами.
В той же час позитивним слід визнати зазначення можливості внесення готівкових коштів за допомогою платіжних пристроїв для подальшого перерахування та віднесення таких дій до одного з способів ініціювання переказів.
В цілому, забезпеченню та захисту прав споживачів послуг в сфері розрахунків приділено істотну увагу. Банки зобов’язано надавати клієнту квитанцію/чек щодо кожної операції, який має містити інформацію згідно нормативних документів НБУ. Закон України «Про захист прав споживачів» доповнено гарантіями споживача на вільний вибір якісних послуг в сфері розрахунків у платіжних системах.
Доповнення ст. 42.2. Закону передбачає право НБУ встановлювати обмеження щодо обсягів операцій в готівковій/безготівковій формі. Бажання НБУ контролювати грошові потоки в країні все більше реалізується у законодавстві. В майбутньому вірогідна заборона на здійснення операцій з готівковою валютою більше певної, визначеної НБУ, суми.

Аналізований Закон відображає еволюційний розвиток платіжних систем в України. Питання щодо готовності учасників та користувачів платіжних систем підтримувати високі стандарти взаємодії, та щодо готовності Національного банку уникати занадто активного втручання в цю сферу та не зловживати наданими Законом привілеями, залишається відкритим. 

(с) Олефир Валерий
Опубликовано - Закон и Бизнес № 38 (2012)

Комментариев нет:

Отправить комментарий